Відмирання мас-медіа та переформатування соцмереж
Спікер:
Дар’я Трапезнікова
головна редакторка видання для медійників «Медіамейкер»
Як 2024 рік змінить медіа і що з цього треба врахувати комунікаційникам? Чому звичні моделі дистрибуції інформації вже не працюють? Як діяти, щоб зберегти аудиторію?
Під час онлайн-зустрічі UK comms club головне про тренди та впливи на медіа і комунікації розповіла Дар’я Трапезнікова — головна редакторка видання для медійників «Медіамейкер».
На початку 2024 року редакція «Медіамейкера» проаналізувала два десятки звітів міжнародних дослідницьких компаній і медіаорганізацій, а також опитала українських медійників, щоби скласти цілісну картину трендів. Експертка розповіла головне, що варто знати комунікаційникам.
На сайти переходять все менше, особливо впав трафік із соцмереж. Пости з посиланнями мають низькі охоплення.
Соцмережі перейшли від хронологічної стрічки до алгоритмічного добору контенту й гіпернішевості за інтересами. Також вони професіоналізувалися: замість постів про буденне життя звичайних користувачів тепер більше уваги утримують блогери та професійні творці якісного контенту.
Через це, зокрема, обговорення новин і подій із життя перемістилися з публічних просторів соцмереж у закриті або напівзакриті спільноти, чати та групи.
Загальна світова тенденція свідчить про те, що люди здебільшого використовують інтернет для пошуку інформації, контакту із друзями й сім’єю, перегляду шоу й кіно. Новини у цьому переліку тільки на четвертому місці.
В інтернеті користувачі здебільшого сидять у месенджерах і чатах, соцмережах та пошуковиках. Новинні сайти уже не такі популярні. Але це не означає, що користувачі отримують менше новин, адже читають про актуальні події в соцмережах.
Аудиторія все більше уникає hard news на складні та суперечливі теми: політика, війна, економіка. А медійники та комунікаційники конкурують не тільки з колегами зі своєї вузької ніші, а з будь-яким контентом — від стрімінгового сервісу й тіктокерів до чату ОСББ.
Люди постійно онлайн, але через великі обсяги інформації не завжди мають час і ресурс заглибитися в неї, частіше просто швидко сканують. Водночас інфоприводи змінюються миттєво і треба встигати «вскочити у цей вагон», щоби вхопити частку уваги.
Журналісти мусять справлятися з великим навантаженням, фільтрувати правду від фейків, маніпуляцій, ІПСО і власних думок спікерів, намагатися не потонути в операційних завданнях та боротися з вигоранням.
Історично медіа були і є сфокусовані на текстах, тому їм важко вслід за соцмережами та стримінгами перемкнутися на відео — для цього треба повністю змінити мислення. Тож поки медіа намагаються подолати внутрішній супротив до відео, інколи їх випереджають бренди та інфлюенсери, для яких відеоконтент є «рідним» форматом.
Особливості українських медіa
Telegram став наймасовішим джерелом інформації, але на відміну від традиційних медіа, авторам каналів легко красти контент, переховуватися за анонімністю та не дотримуватися жодних стандартів. Але чомусь велика частка аудиторії довіряє їм, а не традиційним медіа, яких аноніми часто цькують.
Життя триває попри обстріли, смерті та втрати. Але говорити про це треба обережно, щоб ненароком зачепити чиїсь почуття чи не ретравматизувати. Тому на журналістів і комунікаційників накладається додаткова відповідальність — уважно стежити за інформаційним полем, зчитувати всі можливі підтексти та вчасно коригувати контент-план.
Українські редакції потерпають від браку фахівців, які вигорають і\та йдуть в інші галузі, та фінансування (грантові кошти залучити складно, читачі переважно донатять на армію, а рекламний ринок так і не відновився повністю).
Експертка радить робити матеріали під запити аудиторії. Також варто підсилювати комунікацію джерелами походження інформації, щоб пояснити контекст і підвищити довіру. Говорити про свою роботу, олюднювати бренд. Містком до аудиторії можуть бути співробітники, які знають переваги компанії зсередини та зможуть щиро й повно пояснити, скільки ресурсів і для якої мети вони витрачають.
Щодо соцмереж, в умовах браку кадрів та ресурсів не завжди варто гнатися за присутністю на всіх платформах, важливо розуміти, де саме ваша аудиторія.
Штучний інтелект ігнорувати не вийде. Він вже може генерувати тексти і зображення, розшифровувати аудіо, начитувати текст тощо. Але людина завжди має контролювати його роботу. В найближчому майбутньому він не замінить медійників та комунікаційників, але тих, хто й далі боятиметься ШІ, можуть замінити фахівці, які навчилися з ним працювати.
Від журналістів до комунікаційників
PR-спеціалістам та комунікаційникам Дар’я Трапезнікова порадила поважати час і ресурс колег: не нагадувати про себе в усіх можливих каналах комунікації за пару годин після першого листа, знати, якими темами цікавиться медіа, надсилати релевантні повідомлення та пропонувати цінність — героїв із конкретним досвідом, історії, дані й дослідження індустрії. Також не варто пропонувати «унікальну» новину, яку поширюєте масовою розсилкою, та тексти від ШІ без ретельного редагування та «олюднення».
Щоб долучитися до UK comms club — спільноти колег і однодумців, реєструйтесь
Вартість участі в клубі – 500 грн/міс
Поділитись