Спікерка:

Cертифікована консультантка та тренерка з КСВ та ESG, авторка першого курсу в Україні з ESG, голова Центру «Розвиток КСВ».
Про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) нині чуємо звідусіль. І на сьогодні це не рідкість, а потреба, особливо в Україні. Що ж таке КСВ та чому вона вже поступається місцем поняттям ESG (environmental, social, governance — екологічного, соціального та корпоративного управління) та сталого розвитку?
Без поняття ESG компанії не можуть гідно конкурувати та розвиватися, особливо в контексті вступу до ЄС. Про це в UK comms club розповіла Марина Саприкіна, сертифікована консультантка та тренерка з КСВ та ESG, авторка першого курсу в Україні з ESG, голова Центру «Розвиток КСВ».
КСВ — застаріле поняття. І справді, сьогодні варто говорити не про КСВ, а про ESG та сталий розвиток.
Говорячи про корпоративну соціальну відповідальність, багато компаній та людей орієнтуються саме на соціальну складову. Що стосується ESG, то, наприклад, в Європі фокусуються насамперед на питаннях екології. Звичайно, і на соціальній складовій теж. Крім того, в КСВ не звертали увагу на «управління» — «G» в ESG.
ESG — це про вимірюваність та про гроші. А ось КСВ не вимірювалась. Якщо ви впроваджуватимете ESG, відповідатимете директивам ЄС, інвестори до вас прийдуть.
Якщо компанія не готова впроваджувати ESG, вона може йти у сталий розвиток.
Впроваджувати ESG можна спільно з донорами, втілювати грантові проєкти. Наприклад, навчати водіїв автобусів чи трактористок.
Є 17 глобальних цілей сталого розвитку: «ні» бідності, «ні» голоду, гарне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, чиста вода та належні санітарні умови, відновлювана енергія, гідна праця та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст та спільнот, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських екосистем, збереження екосистем суші, мир та справедливість, партнерство заради стійкого розвитку.
Кожна компанія обирає свої цілі, оптимально — до п’яти. Це дуже надихає співробітників. Адже з цих цілей виростають соціальні проєкти. Для людей сьогодні надзвичайно важливий соціальний портрет вашої компанії. Наприклад, чи допомагає вона армії.
ESG вимірюється! І сьогодні ESG — це про гроші. Партнери будуть запитувати про стратегію ESG, щоб розуміти, скільки можна інвестувати. Уточнюватимуть, як і яких результатів компанія досягла, з чого починала й що має зараз. Так мало бути і з КСВ, але так не сталося.
Комунікація щодо ЕSG — це сукупність усіх повідомлень, пов’язаних зі сталим розвитком, які компанія транслює через свої фінансові і нефінансові звіти, пресрелізи, публікації в соціальних мережах, блоги та будь-які інші мережі.
Є два концепти. Перший — це стейкхолдери (інвестори, ваші співробітники, клієнти, партнери, громади). Компанія має дослідити їхні інтереси, оптимально — методом опитування.
Є матриця стейкхолдерів і матриця суттєвих питань. Є суттєві питання для бізнесу та для стейкхолдерів. Компанія має їх проранжувати й зрозуміти, які з них можуть стати основою ESG-стратегії.
Ця матриця постійно змінюється, наприклад, з ухваленням нової директиви. Тобто виникає необхідність її перегляду та оновлення ESG-стратегії.
Другий важливий аспект: ESG — це не про окремого КСВ-менеджера чи комунікаційника. Йдеться про залученість усіх у компанії.
Комунікації з ESG — це про прозорість та довіру, управління ризиками і репутацію.
Комунікація щодо ЕSG — це сукупність усіх повідомлень, пов’язаних із сталим розвитком, які компанія транслює через свої фінансові і нефінансові звіти, пресрелізи, публікації в соціальних мережах, блоги тощо. Це:
І в цій комунікації існує низка викликів. Від достовірності даних, які потрібно підтверджувати, до дотримання стандартів звітності; від систематизації даних до відсутності візуалізації та історій стейкхолдерів. Усе це — про довіру до компанії.
Також в ЕSG-комунікації не варто забувати про цифри. Чого ви хочете досягти певним проєктом? Які у вас плани щодо E, S, G у цифрах? Не вдалося досягти їх — пояснюйте, чому так сталося.
Імітація соціальної відповідальності, з гучними заявами та без реальних дій, називається «вошингом».
Різні види «вошингу» (washing) використовуються як маркетингова стратегія для монетизації та приваблення соціально орієнтованих та екологічно свідомих споживачів.
Загалом існує 18 видів «вошингу». Ось кілька з них:
Тож варто відрізняти реальні дії компанії від публічних заяв. Існують кейси, коли і практики, і заяви збігаються. Тоді ми говоримо, що це — соціально відповідальна компанія.
Щоб долучитися до UK comms club — спільноти колег і однодумців, реєструйтесь
Поділитись
Одного разу між Надією та контентом пробігла іскра, яка розгорілась у полум’я творчості й креативу. Її фото, відео і тексти здатні будувати тісний контакт з будь-якою аудиторією. Як у житті, так і в роботі, любить аби було все просто, щиро та відверто. Вважає, що будь-яка ідея може бути геніальною, якщо вкласти в неї часточку душі. Досі не заявили світу соцмереж про свій проєкт? Надія знає магічні SMM інструменти, які у цьому допоможуть.