Що змінить Закон про лобіювання та як бізнесу працювати за новими правилами
Спікерки:
Анастасія Єзерська,
Керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК.
Інна Бойчук
Директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів «Аврора»
Ярина Скороход
GR & PR менеджерка Групи ДТЕК
Уляна Колодій
Модераторка, засновниця UK comms
З 1 вересня 2025 року в Україні набуде чинності Закон «Про лобіювання» та запрацює Реєстр прозорості, який адмініструватиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Усі, хто впливає на рішення влади в інтересах клієнтів, повинні будуть звітувати про свою діяльність та фінансування: лобісти зобов'язуватимуться реєструватися у відкритій базі та двічі на рік подавати звіти.
Про це під час зустрічі в UK comms club розповіла Анастасія Єзерська, керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК.
«Суть закону — формування культури доброчесного впливу. Спочатку потрібне регулювання, а вже потім ринок покаже, як розвиватися. Якщо працюєш прозоро та професійно, маєш клієнтів — чому б не зареєструватися? Це питання іміджу. Для НАЗК головне — знати джерела впливу і забезпечити відкритість», — наголосила Єзерська.
Що вважатиметься лобіюванням
Щоб діяльність підпадала під визначення лобіювання, мають бути одночасно присутні:
- вплив або спроба впливуна посадову особу чи орган влади;
- комерційний інтерес(без нього це адвокація);
- об’єкт лобіюванняорган або посадова особа, що бере участь у правотворчості;
- предмет лобіюваннянормативно-правовий акт, щодо якого здійснюється вплив.
Водночас є широкий перелік того, що не вважається лобіюванням. Сюди належить: участь у публічних консультаціях та слуханнях, журналістська діяльність, представництво і захист інтересів у суді, реалізація професійної діяльності без комерційного інтересу, а також звернення громадян чи організацій до органів влади без винагороди або іншої вигоди.
Закон прямо забороняє лобіювати питання, що стосуються мобілізації, введення або скасування воєнного стану, змін території України та інших аспектів національної безпеки.
Лобістами зможуть бути фізичні та юридичні особи, але з низкою обмежень. Зокрема, не зможуть отримати цей статус посадовці під час перебування на посаді та рік після звільнення, особи з непогашеною судимістю за корупційні злочини чи адміністративними стягненнями за корупцію, громадяни або резиденти держави-агресора, а також політичні партії, медіа та релігійні організації.
Як працюватиме Реєстр прозорості
Щоб стати суб’єктом лобіювання, потрібно буде заповнити дані онлайн, пройти автентифікацію через КЕП, зазначити сферу діяльності та джерела фінансування. Реєстрація — безплатна.
У публічній частині Реєстру буде доступна статистика: хто найактивніший, які сфери найпопулярніші та кого лобіюють найбільше. Кожні пів року лобісти звітуватимуть про клієнтів, предмети та об’єкти лобіювання, витрати, зустрічі з посадовцями, внески до партій чи виборчих фондів.
Після запуску закону НАЗК отримає повноваження проводити моніторинг дотримання законодавства, надавати роз’яснення та виносити приписи у разі виявлення порушень.
Закон розроблявся з урахуванням досвіду Канади, Ірландії та Литви, але не є копією жодної з цих моделей. Україна прагне виробити власну систему — відкриту, зручну та ефективну. НАЗК сподівається, що вже до кінця року у реєстрі буде щонайменше 100 зареєстрованих лобістів.
Позиція бізнесу
- Підвищення довіригромадяни отримають змогу бачити, хто і як впливає на політичні рішення через доступ до Реєстру.
- Зниження корупціїчіткі критерії та звітність ускладнять тіньові домовленості.
- Рівні умови для бізнесуусі компанії матимуть однакові можливості для комунікації з владою.
Своїм баченням щодо нових правил гри поділилися представники бізнесу.
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів «Аврора», зазначила:
«Поки що питань більше ніж відповідей, GR-напрям у нашій компанії відносно новий, але ми готові вибудовувати внутрішні політики. Ми прагнемо створити прозору, етичну та ефективну систему лобіювання за міжнародними стандартами. Лобіювання — це про вплив, утім суспільство ще не готове до того, що бізнес може лобіювати власні інтереси».
Інна Бойчук розповіла, що GR-напрям у її компанії відносно новий і команда лише формується. У компанії планують створити внутрішню політику з лобіювання та вивчатимуть досвід колег.
Ярина Скороход, GR & PR менеджерка Групи ДТЕК, додала, що лобізм для бізнесу — природна частина роботи:
«Енергетика — один з найбільш зарегульованих секторів, тому ми вже готуємось до відповідності новим нормам. Проте є й ті, хто скаже: “Ви реєструйтесь, а ми подивимось”. Слово “лобізм” треба декриміналізувати, адже бізнес працює на прибуток, створює робочі місця, платить податки та підтримує ЗСУ».
Вона підкреслила, що увага суспільства буде зосереджена на перших зареєстрованих лобістах, і саме вони формуватимуть репутацію професії.
«У нас 55 тисяч співробітників, і ми розуміємо, що зміниться життя спікерів компанії, зокрема й у комунікаціях — навіть у тому, як трактуватимуть відповідь на запит медіа. Але важливо, щоб це відбувалося в межах діалогу та з розумінням реалій бізнесу», — наголосила вона.
Як новий закон змінює роботу комунікаційників
Закон «Про лобіювання» змінює не лише правила для бізнесу, а й суттєво впливатиме на роботу комунікаційних команд. Сфера GR і PR дедалі більше переплітається: комунікаційники перестають бути просто «ретрансляторами» меседжів і стають радниками бізнесу у взаємодії з державою та суспільством.
У нових умовах будь-яка публічна заява спікера компанії, коментар для медіа, авторська колонка чи участь у професійних дискусіях може трактуватися як елемент лобістської діяльності. Це означає, що комунікаційники повинні не лише працювати з медіа й громадськістю, а й добре розуміти законодавчі рамки, аби не створити ризиків для компанії.
«Якщо певні меседжі чи наративи компанії регулярно повторюються, мають на меті вплив на рішення органів влади та передбачають бізнес-інтерес, це може розцінюватися як лобіювання. Наприклад, захід, організований комунікаційниками на замовлення бізнесу за участю голови парламентського комітету, теж бути розцінено як одна з активностей в рамках лобіювання. Тому комунікаційні фахівці мають розуміти основи GR: що саме вважається лобіюванням і де проходить межа між адвокацією (суспільний інтерес) і комерційним впливом», — пояснила засновниця комунікаційної агенції UK comms Уляна Колодій.
«Після введення в дію цього Закону отримання інформації з медіа може бути підставою для початку моніторингу дотримання законодавства у сфері лобіювання. Хоча самі медіа не підпадають під дію Закону, проте вони точно відіграватимуть важливу роль у формуванні сфери прозорих впливів», — наголосила Анастасія Єзерська.
Новий закон фактично змусить бізнес переглядати свої комунікаційні стратегії. У компаніях з’являться чек-лісти: чи є комерційний інтерес, чи стосується активність нормативно-правових актів, чи є об’єктом лобіювання конкретний посадовець? Також необхідно буде оновити політики для зовнішніх агенцій: чітко визначити, що дозволено, що заборонено.
Таким чином, навіть у кризових ситуаціях компанії зможуть аргументовано демонструвати прозорість і відповідальність. Для комунікаційників це виклик і водночас шанс підняти свою роль: від менеджерів зі зв’язків із медіа до стратегічних радників, які допомагають бізнесу орієнтуватися у сфері нових правил прозорого впливу.
Під час зустрічі клубу вдалося зібрати 22 325 грн. Усі кошти підуть у благодійний збір
«БОЄЗДАТНІСТЬ» від фонду «Рій». Це регулярна кампанія збору на 5 мобільних лазне-пральних комплексів (МЛПК) кожні два місця для військових підрозділів.
Щоб долучитися до UK comms club — спільноти колег і однодумців, реєструйтесь
Поділитись