Спікер:

Експертка з інфогігієни та засновниця ініціативи «Як не стати овочем».
Як розпізнати ІПСО і фейки та яким джерелам інформації довіряти?
В умовах повномасштабної війни дуже важливо фільтрувати інформацію та тримати голову холодною. Адже росія намагається впливати на суспільство через медіа та соціальні мережі. З недавнього — країна-агресор розганяє тренд «Ухилянт» у TikTok. Це цілеспрямована інформаційна операція, яку підхопили й деякі українці.
Як розпізнавати фейки, маніпуляції та інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО), яких правил інформаційної гігієни дотримуватись? На ці питання в UK comms club відповіла Оксана Мороз, експертка з інфогігієни та засновниця ініціативи «Як не стати овочем».
Це означає відписатися від:
Як пояснює експертка, анонімне=дезінформація. Ви не знайдете, хто стоїть за генерацією такого контенту. Як працюють анонімні Telegram-канали? Створюють мережі, популяризують та легалізують їх, наганяють туди ботів. І запускають чутки.
Завдання агрегаторів новин — першими дати інформацію. На жаль, не завжди перевірену. У кращому разі ця інформація спростовується, з’являється апдейт.
І скажіть «ні» російським джерелам. Усім, навіть «ліберальним» медіа.
Щойно з’являється тригерна тема — вона буде використана росією!
Є шкідливі моделі поведінки в інформаційному полі. Серед них: «Просто поширю, хай самі розбираються», «У мене є експертна думка — слухайте!», «Ні, я проти!/Ні, я за!», «Наших б’ють», «Та ви подивіться — він/вона дурний/а, косий/а, кривий/а», «Це все ІПСО!», «А от корупція/мобілізація».
Є дві моделі поведінки, які потрібно обґрунтовувати, пояснити. І тоді вони сприймаються нормально. Це: «Поки ви тут — там війна!», «Схаменіться! Це ж вуха росії».
Також існує два сценарії, які найбільш раціональні, але їх важче реалізувати: «Чекайте, давайте проаналізуємо», «Ігноруємо і працюємо».
Головне правило тут: не нашкодити та вмикати раціональність. Й орієнтуватись на результат, а не на «срач».
Коли ми не можемо зорієнтуватись в інформаційному полі, найкраща наша реакція — ігнорування.
Якщо ми хочемо подати приклад, як поводитись з хайповою інформацією, ми її ігноруємо. Хочемо зайнятись просвітництвом у цей момент — дуже обережно добираємо слова. Беремось за ефективне просвітництво — дуже дозовано озвучуємо інформацію у процесі. А потім на холодну голову роз’яснюємо.
Вас емоційно зачепила певна тема, ви бачите, що інші активно висловлюються? Це може бути маніпуляція. Тому насамперед перевірте, чи це правда. Бажано кілька разів. Почитайте перевірених експертів. Проаналізуйте, скільки часу це триває. Зачекайте 4-6 годин. Подумайте, чи скористається цим росія.
Усе, що вибивається з контексту/передісторії, викликає емоції «мені страшно» чи «о, нарешті», — перевіряти!
Й наостанок. Як свідчить проведене в 2023 році опитування USAID-Internews, понад половина українців думає, що вміє відрізняти правду від брехні в інформаційному полі. Проте лише 8% громадян країни може це зробити.
Тож ретельно перевіряйте інформацію, почистьте своє інфополе та наповніть його надійними джерелами.
Щоб долучитися до UK comms club — спільноти колег і однодумців, реєструйтесь
Вартість участі в клубі – 500 грн/міс
Поділитись
Одного разу між Надією та контентом пробігла іскра, яка розгорілась у полум’я творчості й креативу. Її фото, відео і тексти здатні будувати тісний контакт з будь-якою аудиторією. Як у житті, так і в роботі, любить аби було все просто, щиро та відверто. Вважає, що будь-яка ідея може бути геніальною, якщо вкласти в неї часточку душі. Досі не заявили світу соцмереж про свій проєкт? Надія знає магічні SMM інструменти, які у цьому допоможуть.